XIV
Юридична премія
2020 року

Юридическая практика

 

ФОТОГРАФІЇ З ЮРИДИЧНОЇ ПРЕМІЇ:

Коментарі переможців
«Юридичної премії 2020 року»

Олександр ВОЗНЮК,
партнер Asters

«Юрист року у сфері конкурентного права»

— Чи є підстави вважати, що конкуренційно-антимонопольна реформа врешті-решт відбудеться?

— Процес конкуренційно-антимонопольної реформи відбувається. Питання в тому, що ми вкладаємо в слово «реформа», що ми хочемо в результаті досягнути і чого нарешті досягнемо.

Якісних змін у сфері конкуренційних правовідносин зараз потребують усі. Останні роки було вже кілька спроб врегулювати наболілі питання, але це не була реформа. Скоріше вдосконалення. А те, що відбувається останнім часом, в мене взагалі викликає сумніви, що реформа відбудеться. З’являється враження, що зміни, які потрібні в цій сфері, не дуже потрібні тим, хто може впровадити реформу. Попри те що певні зміни передбачено низкою законопроєктів, їм бракує рішучості і жорсткості позиції. Реформа — це все ж таки системна, комплексна річ, яка має змінити фундаментальні причини наявних проблем, інакше це буде нескінченна боротьба з вітряками. Автори законопроєктів мають розуміти і намагатися усунути ці причини. І ключова — фактично абсолютна політична залежність і керованість АМК. А цього не повинно бути. АМК має захищати конкуренцію, не ламати об’єктивні ринкові механізми, не регулювати ціни в період дефіцитів чи інших шокових ринкових обставин, не схилятися до інтересів тих чи інших бізнес-груп, які завжди будуть представлені у владі, не підміняти справжні цілі закону електоральним і політичним сприйняттям справедливості і таке інше. Ці проблеми потрібно знати і визнавати.

Наявні ініціативи стосуються вирішення багатьох актуальних питань, але вони все ж такі більше точкові і не завершені в механізмах їх реалізації. І головне — питання політичної незалежності, — на моє переконання, не вирішується. Зрозуміло, що його вирішення впирається в ширше питання політичної культури і зрілості нашого суспільства. Найскладніші механізми забезпечення незалежності в нас не працюють. Але це не означає, що не потрібно шукати рішення. Проте потрібна воля.

 

Андрій ОЛЕНЮК,
партнер EVERLEGAL

«Юрист року у сфері енергетики»

— Галузь енергетики залишається перспективною для інвестицій в Україну?

— Безумовно, так. Як ми не уявляємо світ без електрокарів, ліхтарів на вулиці, так само бізнес не уявляє себе без енергетики. Незважаючи на турбулентність цієї сфери, бізнес-сектор очікує, що до кінця року справи підуть на краще, надалі сектор розвиватиметься динамічно в руслі й тенденціях глобального масштабу. Без сумніву, в майбутні 20‒30 років зелена енергетика буде сектором, який бумить в Україні. Але і традиційна енергетика (нафта, газ) певний період часу відіграватиме важливу роль в енергобалансі, ми очікуємо багато роботи. Разом із тим атомна енергетика, вугільні ТЕЦ у найближчі 10 років будуть згортатися. Певна річ, на найближчі 30‒40 років флагманським субсектором буде зелена енергетика. І хоча в короткостроковій перспективі інвестиції важко прогнозувати в умовах зменшення зелених тарифів, системної кризи з неплатежами на ринку, в довгостроковій перспективі без стабільного активного ринку енергетики Україна не зможе існувати. Тому я очікую, що до початку наступного року ринок стабілізується. Україна є країною, що розвивається, тому спочатку основним є локальний інвестор — український і середній — іноземний. Згодом очікуємо прихід стратегів — великих європейських, американських енергетичних гравців, які сконсолідують активи на ринку і гратимуть за зрозумілими для них правилами.

Артем СТОЯНОВ,
старший партнер Юридичної групи LCF

«Юрист року з роботи з проблемною заборгованістю»

— Які саме аспекти роботи з проблемною заборгованістю є для юриста найскладнішими?

— Найголовніше для юриста — це спокій наших клієнтів. Якщо клієнт буде не впевнений у своєму представнику, у своїй позиції та силах, то шансів на перемогу залишиться набагато менше. Отже, юрист — це не просто юрист, а в першу чергу психолог, особливо в питаннях, що стосуються проблемної заборгованості.

Потрібно дотримуватися «правил охайності для юриста» та не переходити за червоні лінії, якщо ти представляєш корпоративний сектор. Юрист, захищаючи клієнта, повинен нести персональну відповідальність за стратегію захисту, яку він обирає.

— Ви обіймаєте посаду заступника голови Контрольно-дисциплінарного комітету ФФУ. Розкажіть, як питання з проблемною заборгованістю вирішуються в українському футболі?

— Проблеми не в заборгованості, а в тому, що наші функціонери не завжди відображають офіційні зарплати, які реально отримують футболісти. Дуже мало футбольних клубів, які виплачують «білі» зарплати футболістам. А якщо ж виплачується «чорна» зарплата, то футболісту дуже важко довести заборгованість клубу перед ним.

Євген ШКРЕБЕЦЬ,
керуючий партнер «Шкребець і Партнери»

«Юрист року з податкових спорів»

— Практика Верховного Суду в податкових спорах змінюється надзвичайно динамічно. Як ви загалом оцінюєте останні судові рішення?

— Як не було одноманітності в судовій практиці з податкових спорів, так її й немає. Власне, як і з інших питань. Засмучує те, що, незважаючи на значну судову практику, підходи до елементарних питань, які є інституційними, на жаль, залишаються незмінними. Та, мабуть, мені як юристу, що спеціалізується на податкових спорах, не варто скаржитися на те, що в мне є робота.

— Чи переймають податкові органи судову практику?

— Податкові органи нині дуже потужні в судових процесах. «Брати» їх одразу вже не вдається. У судах точиться серйозна боротьба в кожній справі. І хоча плинність кадрів у податкових органах залишається проблемою, їхній досвід і рівень судового представництва значно виріс.

Михайло ІЛЛЯШЕВ,
керуючий партнер «Ілляшев та Партнери»

«Юрист року в судовій практиці»

— На який найбільш тривалий відрізок часу відкладали судові засідання, в яких вам доводилося брати участь?

— Відповім по-іншому. Ми нещодавно перевіряли, яка ж справа є «найстарішою» в нашому провадженні. Одна зі справ відкрита ще в 1999 році. Це справа з категорії «довготривалих» — вона про банкрутство, пройшла декілька судових інстанцій.

Попри це, на мою думку, тривалість розгляду справ в Україні не є найголовнішою проблемою. Порівняно з багатьма європейськими країнами судові процеси в Україні проходять швидше. Не так багато є країн у Європі, де від першої інстанції до Верховного Суду з прийняттям рішення справу може бути розглянуто протягом року. В Іспанії, Португалії, наприклад, справа може розглядатися і десять років. Українська система працює швидше.

Єдине, що тривалість розгляду справ в Україні залежить від юрисдикції. Господарські справи розглядаються напрочуд швидко як на європейські стандарти. Якщо говорити про адміністративні справи, то є певні затримки на рівні Верховного Суду з огляду на великі обсяги роботи. А коли говорять про судову тяганину, зазвичай мають на увазі місцеві суди. У деяких судах Києва кількість суддів не відповідає шаленому навантаженню. Це треба вирішувати.

Іван КАСИНЮК,
партнер AGA Partners

«Юрист року у сфері арбітражу»

— Як ви оцінюєте інституційну спроможність українського арбітражу, чи довіряє йому бізнес?

— На мою думку, зараз немає більш цікавої та активної практики, ніж арбітраж. Можливо, мені так здається, тому що я в ній працюю, але я вважаю, що в останні роки ця практика розвивається просто семимильними кроками. Я впевнений, що арбітраж буде в топпрактиках і надалі з огляду на події, що відбуваються як у світі, так і в Україні. Та активність, яка зараз є в арбітражі, дає надію, що цю практику чекає світле майбутнє. Я б хотів сказати, що як український так і міжнародний арбітраж бізнес сприймає однаково, але зараз, коли ми говоримо про арбітраж, ми маємо на увазі саме міжнародний. Разом із тим український арбітраж не стоїть на місці і намагається створити конкуренцію. Сподіваємося, що він стане повноцінним конкурентом, який зможе боротися за великі серйозні кейси.

— Як ви оцінюєте ініціативи Мін’юсту щодо створення нового арбітражного суду в Україні?

— Хтось сказав, що добрий суд — як добре вино, має настоятися, повинно пройти кілька поколінь, щоб сформувати як суд, так і арбітраж. Тому я можу тільки вітати ініціативи Мін’юсту щодо створення свого арбітражу, але щоб це запрацювало, має пройти час — треба завоювати довіру до цієї інституції.

— Говорячи про ефективність арбітражу в контексті судової практики національних судів, чи можемо констатувати відсутність проблем із визнанням рішень?

— В рамках кейсів, які ми спостерігаємо останні кілька років, із визнанням і виконанням рішень стало краще. Цьому сприяла і судова реформа, яка також зачіпала питання визнання і виконання арбітражних рішень. Я б сказав, що ситуація покращується, але тут все зав’язано на українську судову систему — важить те, наскільки судді є спеціалістами, як розуміють специфіку арбітражу. Для виконання арбітражних рішень судді мають добре знати арбітраж, тому потрібна окрема спеціалізація з питань, пов’язаних із міжнародним арбітражем, зокрема з визнанням і виконанням рішень.

Костянтин ГЛОБА,
партнер Barristers

«Адвокат року з кримінальних справ»

— Чи збільшиться кількість виправдувальних вироків у зв’язку з визнанням статті 375 Кримінального кодексу України неконституційною?

— У першу чергу я б звернув увагу на ті рішення слідчих суддів, які приймаються під час досудового слідства. Мені здається, саме тут буде найбільше зловживань. Це вже видно з політичних справ, які сьогодні розглядають в Україні. Показовим у цьому є справа Мангера, в якій Печерський районний суд м. Києва своєю безпрецедентною ухвалою продовжив строк досудового розслідування на два роки. Такого ще не було в практиці, і не передбачено законодавством. Ось, власне, це вже наслідок реформи.

— Як домогтися того, щоб виправдувальний вирок «вистояв» у вищій інстанції?

— Треба бути комплексним адвокатом. Це означає не тільки знати закон, а володіти психологією кримінального процесу, володіти психологією клієнта, судді, свідків та всіх сторін процесу. Тільки через такий комплексний підхід можна досягти результату, який ставлять перед собою більшість адвокатів.

Сергій ГРЕБЕНЮК,
партнер Asters

«Адвокат року у сфері White Collar Crime & Anticorruption»

— Як ви оцінюєте діяльність нових антикорупційних органів і Вищого антикорупційного суду? З таким різноманіттям антикорупційних органів захищати клієнтів стало легше?

— Оцінити рівень легкості ведення справ не так уже й просто, але однозначно адвокату з цими інституціями працювати значно цікавіше. Вони працюють більш глибоко, більш професіонально. Самі підготовлені матеріали більш змістовні, а судові процеси — більш динамічні, цікаві, глибші. Адвокатові треба серйозно готуватися і докласти чимало зусиль, щоб відстояти права клієнта.

І наразі клієнти, яких ми ведемо, ставляться до питань свого захисту значно серйозніше, шукають собі професійного захисника.

Сама задумка цих органів, на мій погляд, була правильною, але залишилася не до кінця реалізованою. Надзвичайно велике політичне лобі працювало над тим, щоб не дати їм інструментів працювати максимально ефективно: розслідування справ, які можуть опинитися в юрисдикції ДБР або НАБУ і, відповідно, в юрисдикції ВАКС, зачіпає надто високі інтереси.

Микола КОВАЛЬЧУК,
старший партнер L.I.Group

«Юрист року у сфері банкрутства»

Кажуть, що процедура банкрутства — це не фінал, а шанс розпочати все спочатку. Як вести свою діяльність так, щоб не наступити на ті ж самі граблі вдруге? Адже краще запобігти, аніж потім розбирати наслідки…

— Безумовно. Але є ситуації, об’єктивні чинники та обставини, які призводять до певних економічних складнощів у підприємства чи у фізичної особи, а зараз, нагадаю, в національному законодавстві передбачено інститут банкрутства фізичної особи. У деяких випадках це не залежить від методу ведення бізнесу. Також не слід забувати про певні зовнішні чинники, як от зараз: карантин, локальні, глобальні економічні кризи… Вдіяти нічого не можна, потрібно виходити з того, що є, виправляти ситуацію. Банкрутство якраз є тим інструментом, який найперше передбачає відновлення платоспроможності. А якщо вже нічого не вийшло, то відбувається ліквідація бізнесу, і тільки потім початок із чистого аркуша. Але бувають випадки, коли ухвалюються неправильні рішення, і доводиться робити певні висновки. Банкрутство якраз і є виходом із ситуації з мінімальними втратами. І для цього банкрутством повинні займатися професіонали, фахівці, які чітко знають інструменти, знають механізми, знають законодавство, вміють керувати економікою таких підприємств. Тому арбітражні керуючі та юристи у сфері банкрутства — це ті люди, які повинні допомогти підприємствам, підприємцям і фізичним особам впоратися з такими складнощами.

Ернест ГРАМАЦЬКИЙ,
керуючий партнер «Грамацький та Партнери»

«Юрист року у сфері супроводу приватних клієнтів»

— Як би ви охарактеризували практику, на якій спеціалізуєтесь?

— Супроводжувати приватних клієнтів — це бути більш ніж просто юристом, юридичним радником, який має безсторонньо надавати консультації, добре виконувати свою роботу і знаходити рішення. Насправді довірчі відносини з клієнтами вибудовуються роками або навіть десятиріччями. Адже відвертим може бути тільки той клієнт, який повірив у тебе, який може довіритися тобі до кінця — більше, ніж навіть дружині або батькам. Наші клієнти розуміють, що юристу треба розказати найпотаємніше, адже від цього залежить, у який бік ми підемо. За кожним клієнтом, який консультується приватно, стоїть його бізнес, тож часто ми проводимо експертизу тих рішень, які пропонують зовнішні юристи. Наші клієнти питають саме в нас, робити чи не робити щось.

Сергій ДЕНИСЕНКО,
партнер Aequo

«Юридична фірма року у сфері конкурентного права»

— Як змінилися правила економічної конкуренції у світі та в Україні під впливом карантинних обмежень?

— Безумовно, істотний акцент було зроблено на фармацевтику. Регулятор посилив свій контроль у сфері охорони здоров’я та фармацевтики. Ми були свідками ініціювання АМКУ низки розслідувань у фармацевтичній галузі. Зокрема, було відкрито справи за недобросовісну рекламу препаратів і видано рекомендації виробникам і телеканалам щодо рекламування фармацевтичних препаратів.

У цілому АМКУ активно себе проявляє в цей нелегкий час. Крім фармацевтичної сфери, було відкрито справи проти компаній продуктового ритейлу щодо цінових зловживань. Також Комітет надавав роз’яснення телеком-операторам із приводу підвищення тарифів в умовах карантину. Через це можу підкреслити, що АМКУ достатньо активний, як і відповідні органи в ЄС та США.

Основний тренд, який ще більш посилився з уведенням карантину, це перехід в online. Тож очікую, що АМКУ буде більше активний і в цій сфері.

Микола СТЕЦЕНКО,
керуючий партнер AVELLUM

«Юридична фірма року у сфері банківського і фінансового права»

— Нині банківський сектор і фінансовий ринок загалом уже стабілізувалися чи ще відчутні коливання, викликані великою чисткою 2016—2018 років?

— Справді, банківський ринок стабілізувався. Та робота, яку НБУ провів за останні 5‒6 років щодо очищення ринку, дала свої плоди: якість банківської системи стала на порядок вищою. Я б також відзначив роботу ще одного регулятора — Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка впливає на фондовий ринок більш глобально. Звісно, є над чим ще працювати.

— Наразі НБУ та НКЦПФР отримали повноваження Держфінпослуг, вони будуть посилювати стандарти на нових ринках?

— Так, саме їх діяльність і рішення будуть формувати тренди в цій сфері найближчим часом. Я гадаю, вони суттєво вплинуть на страховий ринок, ринок фінансових компаній, щоб навести лад, як це свого часу зробили з банківським сектором і ринком цінних паперів. Очікуване наведення ладу на страховому ринку я сприймаю як позитив. Для нас як споживачів це буде сигналом, що страхові компанії є надійними, вони виконують вимоги законів, фінансові вимоги, їм можна довіряти і вони не збанкрутують, а страхові платежі не зникнуть.

Те ж саме очікуємо й від НКЦПФР щодо пенсійних фондів.

Сподіваюся, що вже за 5 років ми зможемо констатувати посилення надійності фондового ринку України.

Василь АНДРУСЯК,
радник MORIS

«Юридична фірма року у сфері оподаткування»

— Як зміна правового ландшафту у сфері оподаткування вплине на подальший розвиток правовідносин?

— Складно прогнозувати, в нас зміни відбуваються щодня. Єдине, що в нас стабільне, це самі зміни. Так і живемо.

А зміни у сфері оподаткування справді глобальні. Ми очікуємо на появу нових інститутів у податковому праві, а новації завжди лякають, адже проблеми зазвичай не в самому законі, а в його адмініструванні, його виконанні — і тут якраз найбільше поле для зловживань. Звісно, роботи в юристів побільшає, тут гріх скаржитися. Просто, розумієте, хотілось би працювати в правовому полі, надаючи консультації з оподаткування чи беручи участь у спорах, де насправді важливе трактування і шанси 50 на 50, а коли відбуваються умисні порушення, на жаль, це не те, де хотілось би себе реалізовувати.

А що стосується судової практики, вона дійсно є динамічною. І вона помітно поліпшилась за останні роки, змінилась парадигма в бік лояльності до платників, але певні точкові рішення досі під питанням.

Лариса ВРУБЛЕВСЬКА,
партнер Юридичної групи EUCON

«Юридична фірма року з трансфертного ціноутворення»

— Наскільки складно працювати з трансфертним ціноутворенням, адже це не надто популярна галузь в Україні? Яка ваша формула успіху?

— У перший рік було складно, тому що було нове законодавство. На сьомому році його застосування все значно простіше. Разом із тим законодавство змінюється, і вже зараз починається податковий контроль, починаються спори по суті і поступово все буде ускладнюватися. На перший план виходитиме контрольно-перевірочна робота. До того ж, якщо приймуть закон про податок на виведений капітал, трансфертне ціноутворення стане одним із джерел наповнення бюджету. Тож чекаємо на збільшення кількості спорів та конкурентів.  Наша ж формула успіху залишиться незмінною — це надійний колектив, хороші фахівці.

Олег МАЛІНЕВСЬКИЙ,
партнер EQUITY

«Юридична фірма року в судовій практиці»

— Президент України та Рада національних реформ анонсували чергову судову реформу в Україні. Чи не завеликий тягар для нашої країни перманентне реформування судової гілки влади?

— Безумовно, це тягар. І на превеликий жаль, питанням судової реформи спекулюють політики й інколи навіть політикани. Дуже просто всі наявні проблеми в державі списати на недосконале судочинство, на нібито несправедливі суди, забуваючи про те, що насправді корінь проблеми лежить набагато глибше — в законодавстві, в діяльності правоохоронних органів та органів державної влади. Коли людина справді відчуває себе незахищеною, і суди виявляються неспроможними захистити її. Але питання не в судах. Дуже просто політикам вигравати, часто виправдовуючи свою некомпетентність нібито проблемами в судовій системі.

Можливо, і треба було б говорити про судову реформу, якщо б мова власне йшла про системні, продумані і довгострокові зміни. Ми вже провели судову реформу, яка стартувала в 2018 році. І не дочекавшись її результатів, а мова йшла про те, що їх потрібно чекати щонайменше п’ять років, влада через два роки анонсує нову реформу. При цьому ви ніде не почуєте, а що, власне, не так було з першою реформою, що треба змінити чи відкоригувати. Просто сказали, що в нас суди не виконують тієї функції, яку на них покладено, не захищають людей, до них немає довіри, тому треба всіх розігнати і до нас прийдуть інвестори. Але це ж не так.

Для мене показовими є результати соціологічних опитувань, які проводяться щороку, щодо довіри до судової влади. Дуже показовим є те, що респонденти, які мали доступ до суду (сторони процесу або професіонали-юристи), довіряють йому набагато більше, ніж люди, які ніколи не стикалися з судом. Це якраз і є результат таких популістських заяв політиків, які штучно створюють для людей ворога. Як громовідвід, для того щоб знайти крайнього і потім його нібито реформувати, виграючи собі якийсь політичний час.

Андрій АСТАПОВ,
керуючий партнер ETERNA LAW

«Юридична фірма року у сфері арбітражу»

— На вашу думку, міжнародний арбітраж має більшу довіру, ніж національні суди? І як ви оцінюєте інституційну спроможність українського арбітражу? Чи популярний він серед українського бізнесу?

— Довіра до міжнародного арбітражу зростає на очах. Ми спостерігаємо цю тенденцію дедалі частіше. Усе більше кейсів іде в арбітраж за рахунок національних судів. Проблеми корупції, довготривалий розгляд справи і непередбачуваність судової практики тільки посилюють цей тренд. Умовно міжнародний арбітраж виграє в національних судів.

Найпопулярніші в нашій практиці англійський, віденський та паризький арбітражі. Ми рекомендуємо Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України нашим клієнтам, але там є багато вад, над чим ще треба працювати.

Сергій БОЯРЧУКОВ,
керуючий партнер «Алєксєєв, Боярчуков і Партнери»

Юридична фірма року у сфері банкрутства

— Чи вирішив Кодекс України з процедур банкрутства проблеми ринку неплатоспроможності?

— Хто б що не казав, та Кодекс є безумовним кроком уперед. Навіть більш ніж одним, хоча й недоліків у ньому, на жаль, не бракує. Дехто з колег говорив, що головним недоліком Кодексу є те, що його писали адвокати, але я переконаний, що це є перевагою акта. Оскільки адвокати представляють і боржників, і кредиторів у процесах, то вони мали можливість об’єктивно підійти до встановлення норм, які б враховували інтереси і одних, і інших.

Звісно, він не ідеальний, проте це дуже важливий крок уперед. На жаль, останнім часом його знівелювали, ухвалюючи певні поправки. Проте вже той факт, що ухвалені закони кілька тижнів не підписано главою держави, тішить. Це означає, що є сумніви в їх доцільності і зберігається шанс, що такі акти не буде підписано.

Олег БАТЮК,
керуючий партнер київського офісу Dentons

«Юридична фірма року у сфері трудового права»

— Трудове право — доволі популярна практика. Чи змінилося щось в останній час?

— Сфера трудового права є популярною практикою, тому що стосується кожного з нас: ми всі десь працюємо (принаймні поки що). Тому ми всі маємо розуміти правила, за якими працюємо, знати, які правила діють на ринку праці. Тривалий час трудове право змін не зазнавало, але в період карантину за останні кілька місяців постало дуже багато питань: як працювати під час локдауну, що робити з соціальними виплатами тощо. Це ті виклики, на які мають відповісти спеціалісти у сфері трудового права.

Ліна НЕМЧЕНКО,
партнер Baker McKenzie

«Юридична фірма року у сфері нерухомості»

— Велика кількість забудовників на межі банкрутства і фактично припинили свою діяльність. Що робити кінцевим споживачам?

— Що стосується споживачів, якщо вони планують вкладати гроші в нерухомість, треба бути дуже обережними, вибираючи об’єкт інвестування. Звісно, бажано звернутися до юристів, які зроблять належну перевірку і підтвердять, що саме цей забудовник є надійним і в цей проєкт можна вкладати гроші.

Не можна вигадати якийсь спеціальний рецепт. Звичайні заходи обережності, звичайні перевірки, мені здається, цього має вистачити.

— Які ваші прогнози щодо розвитку подій у галузі будівництва?

— Ми оптимісти, тому віримо, що галузь буде сильною і не буде потерпати через економічну кризу, яка наразі відбувається. Рано чи пізно ринок підніметься, і ми віримо в його потенціал.

Сергій ПІОНТКОВСЬКИЙ,
партнер Baker McKenzie

«Юридична фірма року у сфері енергетики»

— Серед ваших клієнтів більше «альтернативників» чи представників традиційної генерації електроенергії? Підприємства заявляють, що українська електроенергія найдорожча не тільки в Європі, а й у світі. Чи справді це так?

— Усе ж таки більше представників традиційної генерації електроенергії. Ми в основному працюємо з тепловими, атомними електростанціями — це наші основні клієнти. Галузь досить динамічно змінюється, певний час тому дуже активно розвивалася саме альтернативна енергетика, але зараз у зв’язку зі змінами до законодавства змінилися тарифи, тож очікуємо певного гальмування розвитку альтеративної електроенергії та підвищення темпів зростання якраз традиційної. І ми цьому дуже раді, адже роботи стане більше не тільки для нас, але й для наших конкурентів.

Що стосується вашого другого запитання, то українська електроенергія є однією з найдорожчих. Донедавна «зелені тарифи» в Україні були найвищими в Європі, але зараз ситуація змінилася, а тарифи знизилися.

Роман МАРЧЕНКО,
старший партнер «Ілляшев та Партнери»

«Юридична фірма року з транскордонних судових спорів»

— Яка ваша улюблена іноземна юрисдикція?

— Великобританія.

— Так безапеляційно! Чому всі хочуть їхати в Лондон судитися?

— Тому що там дійсно справедливе правосуддя. І професійність суду неймовірна. Уявіть: черговий суддя (а там є такі) отримує вранці справу, уперше її бачить, а на вечір він її знає краще за вас і вашого опонента і орієнтується не гірше за ваших адвокатів. Просто дивовижний професіоналізм. Це нескладно пояснити. Суддями в Великобританії стають як правило баристери, котрі років 30, а то й 40 відпрацювали у британських судах, і перейшовши на суддівську посаду, сприймають це як борг, який вони віддають суспільству.

Я за останні п’ять років був у Великобританії у справах клієнтів 39 разів, і скільки б ми не брали участь у процесах — усі рішення дійсно справедливі.

— Тобто британські суди реалізують той постулат справедливості рішення, коли навіть сторона, що програла справу, дякує судді за процес?

— Це насправді так. І в цьому принципова відмінність від української системи правосуддя. У нас хочуть перемогти, а у Великобританії — знайти справедливість. Англійський юрист — це слуга суду. Він має обов’язок перед судом, він допомагає суду віднайти справедливість. Так, він представляє конкретного клієнта і діє в його інтересах. Проте перед ним не стоїть завдання лиш перемогти. Він не має права обманювати суд. Ба більше, він зобов’язаний доповісти суду, якщо йому відомо, що клієнт щось приховує. Він має забезпечити справедливе рішення, адже його основний клієнт — справедливість.

Олег ШЕВЦОВ,
керуючий радник ALEXANDROV & PARTNERS

«Юридична фірма року в агросфері»

— Для аграрної сфери є актуальною проблема рейдерства. Чи є ефективними кроки держави для його подолання?

Останніми роками було ухвалено низку законодавчих актів, які ускладнюють роботу рейдерів, але шпарини залишились. Проте хороші юристи для того й потрібні, щоб перешкоджати цим можливостям. Ключовою проблемою є те, що рейдер завжди на крок попереду. І, на жаль, наш бізнес поки що не готовий імплементувати превентивні заходи для запобігання рейдерству. Але, як показує практика, наразі це єдина ефективна можливість боротьби. Адже рейдери діють дедалі більш витончено, добре готуючись до входження на підприємство. Уже немає грубих фізичних захоплень, які практикували в 90-ті, зараз рейдерство — це довга і кропітка робота. Усім рекомендую застосовувати превентивні заходи, пакет яких розробила, зокрема, і наша компанія, адже ми знаємо, що саме це допомагає на практиці.

— Як ви оцінюєте перспективи відкриття ринку землі?

— З 2021 року ринок землі відкривається для фізичних осіб, з 2024 — для юридичних. Нерезиденти зможуть стати учасниками ринку землі у випадку, якщо це погодять на референдумі. На мою ж думку, ринок реально запрацює тільки від моменту допуску нерезидентів. Уже зараз і агрохолдинги, і невеликі фермери цікавляться купівлею землі, та я вважаю, що в 2021 році нічого не зміниться. Ринок землі почне функціонувати років через п’ять.

— Чи є зв’язок між поетапним запровадженням ринку землі та рейдерством?

— Уже зараз рейдери починають працювати з пайщиками: дехто відмовляється від пролонгації договорів оренди, строк яких закінчується. З людьми проводять психологічну роботу для того, щоб відібрати цю землю в холдингів, які функціонують. Тому зі своїми пайщиками треба говорити, пояснювати їм, що саме змінюється, адже більшість із них не збираються продавати землю і готові працювати на тих самих умовах оренди.

Олександр МАМУНЯ,
партнер ЮФ Aequo

Юридична фірма року у сфері медицини і фармацевтики

— Який найбільш ефективний рецепт захисту бізнесу у сфері фармацевтики?

— Мати юриста, якому можна довірити свою справу, — це найкращий рецепт для бізнесу в фармацевтиці. З юридичної точки зору важливі три компоненти. По-перше, потрібно бути інноваційним — інноваційна фарма завжди буде затребувана серед пацієнтів. По-друге, треба бути чесним у конкуренції та не порушувати її правил. І по-третє, потрібно добре знати і чітко дотримуватися регуляторних правил, встановлених в Україні для фарми. Такий базовий рецепт успіху в цій галузі. До речі, в цих трьох складниках юристи найчастіше допомагають своїм клієнтам у сфері фармакології.

Андрій ТРЕМБІЧ,
адвокат «Грамацький і Партнери»

«Юридична фірма року в IT-сфері»

— Який закон або хибна практика його застосування заважає ІТ-індустрії в Україні?

— Виділити якийсь спеціальний закон не можна. Адже найбільше клопоту завдають надмірно ретиві правоохоронні органи, які, використовуючи свої владні повноваження, чинять тиск на бізнес. Цей тиск здійснюється з боку держави загалом у контексті належної оцінки трудових/нетрудових відносин, визначення податкових зобов’язань тощо. Наявність чи відсутність регулювання, скажімо, криптовалют, блокчейн-технологій, прав інтелектуальної власності на програми не заважає, а от практика держорганів — дуже.

Усі розуміють, що треба діджиталізуватися, і прагнуть унормувати цей дуже прибутковий бізнес. Проте хай як дивно звучить, ІТ — це та сфера, якій не потрібна державна допомога, все, що треба цьому бізнесу, — щоб держава не заважала. Будь-який закон в Україні, що стосується «додаткових заходів підтримки» певної сфери, означає, що цей сегмент чекають неприємності, тому як адвокат ІТ-бізнесу скажу: не треба нічим нам допомагати, не чіпайте.

Аграріїв «підтримують» у жнива, коли арештовують техніку, яку доводиться викуповувати, щоб не втратити урожай, айтішників — щоразу, коли треба отримати доступ до електронних даних їхніх клієнтів, забираючи обладнання попри всі можливі заборони вилучення «заліза».

Артем КУЗЬМЕНКО,
партнер ETERNA LAW

«Юридична фірма року у сфері інфраструктури»

— Які об’єкти інфраструктури є тепер найпривабливішими для інвесторів? — На сцені я висловив думку, що хороша інфраструктура — це та, за якої до клієнта в будь-якій точці України можна дістатися за дві години. Важливо розвивати інфраструктуру, а без юристів цього зробити не можна. Нам усім варто об’єднати зусилля для того, щоб розбудовувати інфраструктуру країни, адже в підсумку виграють усі. Яка роль юриста в цьому процесі? Без державно-приватного партнерства досягти позитивних результатів неможливо. Крім того, юристи також залучені до процесу пошуку нових інвесторів-клієнтів, і коли приходять інвестори в великі інфраструктурні проєкти, країна тільки виграє. На мою думку, нині найпривабливішою для інвесторів є «Укрзалізниця». Якщо порівнювати з іншими країнами світу, вона й досі не є достатньо розвинутою, щоб забезпечити нормальне сполучення, бо перевезення — це насамперед швидкість. Потрібно також поліпшувати інфраструктуру в галузі перельотів, автобусного сполучення, морського перевезення і річкового транспорту. В України є чудові можливості та великий потенціал для розвитку.

Тарас ПОШИВАНЮК,
партнер Equity

«Юридична фірма року у сфері White Collar Crime»

— Чи відрізняється українська практика супроводження White Collar Crime від загальносвітової?

— Головна різниця полягає в переслідуваній меті. Якщо в США мета розслідування — це відшкодування збитків, завданих державі, то в нас — це посадки. Вважаю це неправильним, адже на першому місці має бути економічний фактор — відшкодування шкоди державі та бізнесу, тримання в тюрмах має бути на другому місці. І якщо в США 80 % кримінальних справ закінчуються угодами про визнання винуватості та компенсацією шкоди, то в Україні такі угоди майже не укладаються. І хоча я б не сказав, що адвокатів не чують, але робота йде напружено, і кожну перемогу здобути нелегко.

Ігор ФЕДОРЕНКО,
партнер AVER LEX

«Юридична фірма року в кримінальній практиці»

— Запровадження інституту кримінальних проступків — це крок уперед чи навпаки?

— Важко сказати. Результати покаже лише практика. З одного боку, спрощення розгляду злочинів невеликої тяжкості має покращити додержання принципу якнайшвидшого розгляду справи судом. З іншого — в нашій державі будь-яку практику може бути перекручено і вжито на шкоду людям. Тому лише реальна практика покаже, чи був цей крок ефективним.

Світлана ТРОФІМЧУК,
керуючий партнер Lexars

«в сфері сімейного права»

— Робота в галузі сімейного права є надміру емоційною. Як юристу від цього дистанціюватися? Які фактори допомагають абстрагуватися?

— Особисто мені дуже допомагає абстрагуватися від справ, зняти напруження та переключити емоції спорт, зокрема великий теніс. Він допомагає і випустити пару, і зарядитися енергією. Ви влучно зазначили, що в такі справи поринаєш емоційно, без цього ніяк, і відновлювати внутрішній ресурс вкрай важливо. Тому мій рецепт — це спорт і творчість.

Олена ВОЛЯНСЬКА,
партнер Юридичної групи LCF

«Юридична фірма року з роботи з проблемною заборгованістю»

— Який інструмент нині найбільш ефективний для того, щоб проблемна заборгованість ставала не такою вже й проблемною, а її погашення — більш реальним?

— Ми працюємо з проблемною заборгованістю не лише на стадії стягнення, а й на стадіях реструктуризації, і в процедурі банкрутства. Тобто всі наші практики в ЮГ LCF спрямовані на вироблення інноваційних підходів, щоб у справі не було сторони, яка вщент програла. Ми за те, щоб сторони знаходили компроміс, адже кризові явища в економіці обумовлюють потребу йти на взаємні поступки і для кредиторів, і для боржників.

Коли кредитор воліє отримати максимальне погашення заборгованості, а боржник хоче зазнати мінімальних втрат, вони повинні все ж таки десь «зустрітися» і досягти компромісу. І саме робота юристів з однієї та з іншої сторони полягає в тому, щоб його знайти. І той юрист, який буде сильнішим у процесі, досягне компромісу на більш вигідних для свого клієнта умовах.

Ми працюємо і з боржниками, і з кредиторами, і наші методики дають чудові результати, тому що задоволеними залишаються обидві сторони.

Микола СТЕЦЕНКО,
керуючий партнер Avellum

«Юридична фірма року у сфері М&А»

— Чи вплинула зміна політичної ситуації на розвиток практики М&А?

— На сферу М&А впливає не політична, а економічна ситуація. Тож нинішня коронакриза збільшить кількість М&А, особливо серед компаній, які пішли в банкрутство або проходять через складнощі. М&А завжди зачіпав максимум сфер, але найактивніше його застосовують в агросфері, вже тепер підключилась енергетика, особливо відновлювальна. Бачимо певний рух у фармацевтиці, торгівельних мережах. А загалом, М&А завжди був, завжди є, завжди буде.

Богдан ЯСЬКІВ,
керуючий партнер TOTUM

«Юридична фірма у сфері земельного права»

— Це ваша перша нагорода в Legal Awards? А як ви оцінюєте перспективи розвитку галузі у зв’язку з відкриттям ринку землі сільськогосподарського призначення? Чи посиляться в такому разі позиції України як аграрної країни на міжнародній арені?

— Так, це наша перша нагорода в Legal Awards. Взагалі юристи полюбляють, щоб їхні здобутки відзначали, і ми дуже раді, що наші досягнення визнано юридичним ринком. Тому нам надзвичайно приємно отримувати сьогодні нагороду, ба більше — в практиці, яка для нас рідна, улюблена і найважливіша. Ми дуже багато віддаємо земельному праву: багато публікуємо, маємо в провадженні чимало земельних спорів, допомагали укласти багато земельних угод. На ринку ми супроводжуємо значну кількість операцій, тому дуже раді бути зараз тут.

Звісно, ми очікуємо більшої динаміки угод, переділу ринку: великі гравці, які себе агресивно поводять щодо акумуляції земельного банку, будуть прагнути забрати частину земельного банку в конкурентів і таким чином отримати більший ресурс для виробництва. Певна річ, буде трансформовано ринок оренди землі, залежно від динаміки кредитування ми очікуємо, що будуть укладатися різноманітні угоди.

Я гадаю, конкуренція юридичних компаній у цій галузі буде тільки зростати, оскільки практика є капіталоємною, і бажання займатися земельним правом буде з’являтися в багатьох юридичних фірм.

А посилення позиції України на міжнародній арені залежить від того, наскільки швидко буде впроваджено наступні етапи ринку землі, адже прийнятий закон про ринок землі стосується тільки власників паїв і не стосується державної землі, якої дуже багато і яка, на жаль, під час першого етапу відкритою не буде. Тож треба чекати другого етапу, щоб зрозуміти, наскільки інтенсивно запрацює ринок.

Олександр СТРОКАНЬ,
партнер, адвокат практики вирішення спорів MITRAX

«Юридична фірма року в сфері ВПК»

— У чому полягає головна правова проблема військової промисловості в Україні?

— Нині військова промисловість оживає. Насправді виникають тільки перші проблеми і створюються перші практики. Усе проходить у співпраці з Міністерством оборони України і великими концернами, які оперують значними коштами. Тому в цій сфері свої особливості.

Дуже рано говорити про якісь досягнення взагалі ВПК України, але ми сподіваємося, що найближчим часом спільно з українськими юристами буде створено європейський стандарт надання юридичних послуг і діяльності підприємств у сфері ВПК. Перемога буде за нами!

Сергій КОЛІСНИК,
керуючий партнер «Правова та економічна безпека» (LES)

«Юридична фірма року у сфері екології»

— Бути «еко» в побутовому житті — це тепер тренд. Чи можна його поширити і на комерційні проєкти? Що для цього потрібно?

— Бути «еко» — глобальний тренд, і в нашій державі в цілому його підтримують. Є великий запит на екологізацію підприємств, адже саме промисловість, зокрема важка промисловість, металургія, хімзаводи є основними забруднювачами довкілля. Вони забруднюють нашу екосистему, перш за все шляхом надзвичайно великих обсягів викидів у повітря вуглекислого газу.

Розвиток сільського господарства, зокрема тваринництва та харчової промисловості, також завдає чимало шкоди екології через відходи виробництва.

Тому бізнес — це дуже добре, це робочі місця, податки, розвиток економіки. Проте ми не повинні забувати, що все це має сенс тільки тому, що є люди, є унікальна природа. Тож ми маємо мислити глобально і дбати про здоров’я населення та збереження нашої природи.

— LES — це про екологію?

— Так, LES — це екологія!

Альона ШУЛІМА,
радник Hillmont Partners

«Юридична фірма року у сфері Government Relations»

— Чи змінився діалог із владою після того, як вона змінилась?

— Безумовно, діалог змінюється, але не тільки залежно від президентських, парламентських виборів. Він залежить від певних етапів, уряду, від виконуваних завдань. Діалог став більш інтенсивним, простим і відкритим. Безумовно, справу дещо ускладнює фактор новизни — прийшли нові люди, яким потрібен час, щоб розібратися. На жаль, зараз час скандалів, і бояться не ідеї як такої, а саме того, що скандал щось зіпсує. Навіть правильну ідею агресивний опонент буде боятися просувати. Але я вважаю, якщо ми всі станемо чистішими, змінюватися буде простіше.

Сергій ЛИСЕНКО,
керуючий партнер GRACERS

«Юридична фірма — відкриття року»

— Що для вас було справжнім відкриттям минулого року в контексті юридичного бізнесу?

— Його різноманітність. Різноманітність у застосованих підходах різними фахівцями, різноманітність у креативних рішеннях до вирішення тих чи інших питань, різноманітність у нових поглядах на діяльність.

Нині фірма, яка надає більшу кількість юридичних послуг «в одній особі», є більш конкурентоздатною. Хоча в окремих випадках бутики працюють і працюватимуть ліпше і ефективніше завдяки спеціалізації.

Стати відкриттям року — це лишень старт. Надалі ми будемо поглиблювати свою спеціалізацію та освоювати нові напрями, відкривати нові практики, надавати такі послуги, які не надають наші конкуренти, займати ніші, які ще не зайнято. Таких достатньо. Наприклад, поєднання захисту бізнесу, комплаєнса і White Collar Crime «в одній особі» буде вдалим для бізнесу, який виходить із тіні на світло.

Семен ХАНІН,
керуючий партнер ЮК АМБЕР

«Юридична фірма — прорив року»

Що вас надихало на розвиток? Це була спланована стратегія чи просто успішний рік?

— Я особисто завжди брав до уваги те, що ті, хто добре працює з дев’ятої ранку до шостої вечора, отримують привілейоване право працювати з шостої ранку до дванадцятої ночі. І, здається, ця стратегія спрацювала, бо саме вона нас привела до успіху!

Роман ЗАГРІЯ,
керуючий партнер PRAVO GARANT

«Регіональна юридична фірма року»

— Чи може бути регіональна прописка перевагою? Як часто столичні та іноземні клієнти шукають юррадника в регіоні своїх економічних інтересів?

— Так, звісно. Ми маємо «не місцевих» клієнтів, які з нами залишаються впродовж років. Дехто звертався до нас саме як до регіональної фірми, щоб ми надали їм послугу у справі з місцевим бізнесом. Наприклад, це могло стосуватися питання банкрутства. Нині ми продовжуємо супроводжувати їхній бізнес в інших справах. Іноземні клієнти теж є, і вони переважно цікавляться інвестиціями в певний регіон.

— Завдяки чому може регіональна юрфірма конкурувати зі столичними топкомпаніями?

— Завдяки своїй харизмі, відданості справі, своїй жазі до визнання та перемоги.

Олександра ПАВЛЕНКО,
старший партнер Pavlenko Legal Group

«Юридична фірма року Pro Bono»

— Зазвичай під Pro Bono мають на увазі справи, які супроводжуються безкоштовно. У вашому випадку це щось більше?

— Так, ми вели безкоштовні справи, але зрозумівши, що милосердя можна проявляти не тільки через професію, відкрили фонд. Попрацювавши в уряді, я побачила, що політика як інструмент не працює, оскільки тут є багато залежностей, а для мене важливо розуміти, що я можу зробити в конкретний проміжок часу. Тому місією фонду є психологічна підтримка нації. Так я вирішила, що буду йти за покликом серця, і все склалось. Адже навіть обираючи судові справи для супроводження Pro Bono, ми орієнтувалися на свою компетенцію: легко допомагати в тому, в чому розбираєшся. Ми навіть мали правило: на місяць — одна справа Pro Bono. Навіть в уряд я пішла через завелику концентрацію роботи Pro Bono саме для держави, вирішивши, що краще працювати на місці, а не завантажувати компанію. Працюючи для країни, як адвокати ми підготували низку законопроєктів у сфері фармацевтики, медіації тощо. Зараз ми розширили сфери залучення і зробили те, що для мене як лідера проєкту стало дуже важливим.

Сергій ПІОНКОВСЬКИЙ,
партнер Baker McKenzie

«Іноземна юридична фірма року»

Чим особливим вирізняється супроводження справ клієнтів в Україні від закордонних юрисдикцій?

— Супроводження проєктів в Україні більш складне. Тому що українське право досить заплутане. Потрібно давати клієнту не лише поради стосовно того, як всі ці норми прописано в законодавстві, а також розповідати про їх практичне застосування, наводити як приклад актуальну судову практику та розповідати про те, як певні судові спори вирішувались у минулому.

Олег БАТЮК,
керуючий партнер київського офісу Dentons

«Найкращий партнер юридичної фірми»

— Як стати найкращим партнером юридичної фірми? Які книжки порадите тим, хто йде цим шляхом? Які маєте секрети ефективного управління командою?

— Щоб стати найкращим, треба багато працювати, розвивати бізнес, бути хорошим юристом і мати почуття гумору. Що ж до книжок, то слід пам’ятати Карла Маркса, його «Капітал» є обов’язковим. Також треба читати кодекси та «Юридическую практику». І хоч би що вам казали спеціалісти з менеджменту, емпатія є головною людською якістю. Любіть ближнього, навіть якщо це колега.

Олексій ДІДКОВСЬКИЙ,
співкеруючий партнер Asters

«Юридична фірма року»

— Що буде визначати успішність юридичної фірми за підсумками 2020 року?

— Рік наповнений неюридичними викликами, тому найкращою зможе стати фірма, яка зможе впоратися з усіма ними. Рік непростий, і в багатьох аспектах це буде випробування для кожної фірми, як вона зможе пройти цими непростими шляхами: економічними, політичними, вірусними — всіма. Найкращим стане той, хто зможе подолати цю смугу перешкод з найкращим результатом, найменшими втратами, адаптуватися до нових, змінених реалій. Цей рік буде показовим, він стане справжнім випробуванням для бізнесу на зрілість.

Оляна ГОРДІЄНКО,
голова наглядової ради «Укрексімбанку»

«Спеціальна нагорода «За видатні досягнення»»

— Ви кажете, що більше не юрист, але чи не плануєте повернутися в юридичний бізнес?

— У мене в житті все так динамічно і спонтанно відбувається, що я нічого не планую. Нічого не можу гарантувати. Можливо. Побачимо.

Мені, звісно, цікавіша не класична юриспруденція, а поєднана з політичними питаннями, з розробленням політик та іншими викликами.